Меню сайту
Категорії розділу
Історія заповіднику
Холодний Яр — заповідник з унікальною екологією в самому серці України, на півдні Черкащини.
Легенда «Холодного Яру»
Холодний Яр – це містична земля на Півдні Черкащини.
Унікальна вода
Секрет продукції ТМ "Холодний Яр" криється в її головній складовій - унікальній воді
Від ґуральні до сучасного підприємства
Косарська ґуральня побудована на основі діючого цукрового заводу
Державне підприємство «Косарський спиртовий завод»
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 69
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Плей лист
************************* *************************

Історія

Головна » Файли » Від ґуральні до сучасного підприємства

Від ґуральні до сучасного підприємства
30.10.2010, 11:47
Косарська ґуральня побудована на основі діючого цукрового заводу в 1872 році. її засновником був польський поміщик Франц Сигизмундович Росцішевський.

       Це була маленька ґуральня з дерев'яними будівлями під соломою. Виробляла 40 відер спирту на добу (1 відро 12 літрів - 48 дал) і являла собою напівкустарне виробництво з використанням тяжкої ручної праці.

       У виробничий сезон ґуральня працювала в дві зміни по 12 годин. Основними видами сировини були: зерно, картопля, меляса. Паливом для виробництва енергії використовувались дрова з місцевих лісових масивів. Для штучного освітлення приміщень використовувались гасові лампи та свічки з воску.

       У 1908 році проведена часткова реконструкція ґуральні. Частину дерев'яних будівель замінили на цеглу, розширено апаратне відділення. Збудовано перше приміщення парокотельної. Виробнича потужність ґуральні доведена до 600 відер ( 720 дал ) спирту на добу.

       У 1912-1916 роках завод було повністю реконструйовано. Із Варшави завезено апарат з перегонки спирту фірми "БАРБЕ". Розпочато виробництво спирту ректифікату.

       З 1915 по 1923 рік завод не працював. В Україні відбувся спад виробництва та громадянська війна. Підприємство було введено в експлуатацію тільки в 1925 році. В 1928 році встановлено 2 парових котли.

       В 1934 році до заводу підведена залізнична вітка довжиною 3 км, що дало змогу завозити на технологію велику кількість сировини та палива, металу та обладнання, а також відправляти спирт залізницею.

       В 1937 році проведено повну реконструкцію заводу. Виробництво поповнилося новим обладнанням. Потужність заводу зросла до 1200 дал спирту на добу.

       В зв'язку з початком Великої Вітчизняної війни в 1941 році завод було зупинено і тільки в березні 1944 року завод був пущений і почав випускати продукцію. Виробництво та споживання електроенергії проводилося від електрогенераторів підприємства.

       В 1953 році завод переведений на одну схему виробництва спирту тільки з меляси. Добова потужність зросла до 5500 дал спирту. На цей час на заводі знаходилися в експлуатації парові котли: 1 -Фіцнера-Гампера; 1 - Шухова; 1 - Шухова-Берліна. Парові турбіни: ОР-300 та Еліот-300. За добу в котельні спалювали від 120 до 150 тонн вугілля, в основному з Донецького басейну.

       В 1961-1963 роках були проведені роботи по обладнанню хімводоочистки в котельній, встановлено дизель-генератор потужністю 600 к.с.

       Введено в експлуатацію паровий котел ДКВР 10/13 з механізованою подачею вугілля в топку в 1964 році. Приміщення котельної було добудовано з використанням залізобетону (дах над ДКВ рами), а також збудовано підземне сховище для топкового мазуту на 5,0 тис. тонн (залізобетонних дах).

       В 1965 році парові котли було переведено на спалювання паливного мазуту. В цей час значно було покращено умови праці машиністів парових котлів.

       В 1968 році електросистема заводу була під'єднана до державної енергосистеми постачання електроенергії.

       В 1970-1971 роках проведено повну реконструкцію парокотельної З цього моменту існує офіційна назва теплоелектроцентралі. Було збудовано нове приміщення хімводоочистки потужністю 50 тонн підготовленої води на живлення парових котлів, змонтовано 2 парових котли Е 25/24 ГМ потужністю 25 тонн пари на годину кожний.

       В 1970-71 р.р. змонтовано та введено в експлуатацію паровий котел ДКВР 10/23.

       В 1975 році введено в експлуатацію турбогенератор потужністю 2500 кВт. Підприємство за потужністю доведено до 9000 дал спирту на добу.

       В 1986 році завод законсервовано з виробництва спирту і тільки в 1991 році було відновлено його виробництво. В цей період парова турбіна була законсервована і не працювала.

       В 1994 році проведено капітальний ремонт парових котлів Е 25/24. В січні 1995 року парові котли переведено на спалювання природного газу. В березні 1995 року пущена в експлуатацію парову турбіна ОР-1500/3, що дало змогу працювати підприємству без допомоги енергосистеми.

       В 1994 році проведено капітальний ремонт бака деаератора, а в 1996 році встановлено новий бакдекарбонйзатора.

       В 1993 році завод розпочав виробництво горілчаних напоїв.

       В грудні 2001 року на Косарському спиртовому заводі введено в експлуатацію технологічну схему з виробництва етилового спирту із зерна. В даний час потужність підприємства по виробництву спирту складає 3100 дал на добу.

       На сьогодні в роботі знаходиться один паровий котел Е 25/24. Турбогенератор виробляє від 1200 до 1800 кВт./год. на добу. Навантаження на паровий котел та турбогенератор залежить від пори року та потужності по виробництву спирту.

       Енергосистема підприємства під час виробництва етилового спирту працює автономно, тобто без роботи з державною енергосистемою.

Категорія: Від ґуральні до сучасного підприємства | Додав: admin
Переглядів: 502 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: